Газ-24: радянський лоурайдер від вітчизняних майстрів

27

Серед любителів перебудовувати автомобіль на свій смак газ-24 займає почесне місце. Саме його часто використовують для створення різноманітних проектів. Благо, їх ще залишилося досить багато, а на придбання не потрібно особливо витрачатися. Одним з цікавих реалізованих проектів переробки газ-24 став лоурайдер.

Подібна ідея з’явилася завдяки випадковому збігу: пік популярності лоурайдингу в сполучених штатах якраз припав на початок виробництва газ-24. Тому автор і вирішив провести експеримент, щоб подивитися, як могла б виглядати «волга», перероблена в лоурайдер.

Після довгих пошуків він знайшов найкращого кандидата-» волгу ” 1970 року випуску, колись стояла в урядовому гаражі. Після цього вона змінила власника і піддалася модернізації. Серед внесених змін були пофарбований в зелений металік з великими вкрапленнями кузов і новий, v-подібний восьмициліндровий двигун від «шевроле». До такої основи потрібно було лише додати кілька нових елементів.

Проект вийшов надзвичайно довгограючим: розпочато він був на початку 2000-х і потроху просувався, коли на нього були час, сили і гроші. Спочатку у майбутнього лоурайдера з’явилася пневмопідвіска, але працювала вона не дуже добре. На той момент краще обладнання було складно придбати, тим більше за хорошою ціною. Тому пневматику замінили на гідравліку, орієнтуючись на американських автотюнерів того часу.

Комплект пневмообладнання від black magic замовляли за кордоном, а фітинги, гідролінії і проводку добирали вже за місцем. Після всіх проведених робіт для кожного колеса поставили два клапана, а для насосів передбачили додаткові акумулятори.

За допомогою гідроциліндрів, швидкість роботи яких виявилася досить високою, газ-24 придбав нову здатність – виконувати акробатичні трюки. Навантаження на підвіску сильно зросла і заводську ресорну конструкцію довелося посилювати додатковими важелями. Їх виготовляли спеціально під цей проект. Попутно замінили вітчизняну коробку передач на автомат виробництва general motors.

Фарбування кузова виробляли в кілька етапів, використавши червоний металік і візерунок, запозичений у давньоруських народностей. Скільки коштів пішло на цей проект, делікатно замовчується, але напевно чимало.