Статті – “вільний художник”

22

fiat demon rougeferrari 330 gt coupe

Століття тому – 6 жовтня 1921 року – в турині народився відомий автомобільний стиліст джованні мікелотті, який розробив за свою кар’єру більше 1200 проектів машин. Це можна вважати рекордом. Однак достовірної інформації про цю людину напрочуд мало

Говорячи про період становлення майбутнього дизайнера, треба мати на увазі дві обставини. Перше: турин – це автомобільна мекка італії, де кожен хлопчисько мріяв будувати автомобілі. І друге: батько джованні був тісно пов’язаний з автопромом. Але як саме, сьогодні сказати важко. На час народження сина він, згідно з одними джерелами, служив керуючим механічного цеху в компанії itala, а за іншими – займався постачанням комплектуючих вищевказаній фірмі.

Зрозуміло, поєднання подібних обставин не могло не відбитися на долі молодої людини. У 15 років він закінчив школу і влаштувався учнем в кузовне ательє stabilimenti farina, що розташовувалося в селищі камбьяно, недалеко від турина. Володіючи видатними художніми здібностями, вродженим смаком і розумінням техніки, мікелотті досить швидко опанував тонкощами проектування автомобілів. Його талант був високо оцінений метром італійського дизайну маріо ревеллі де бомонтом, який пророкував молодій людині блискуче майбутнє. Та й сам джованні мріяв, що створені ним автомобілі коли-небудь стануть знаменитими, і продовжував відточувати свою майстерність. Однак райдужні плани скорегувала друга світова війна-джованні призвали в армію. В ході бойових дій він цілком міг загинути, як і багато його однолітків, але хлопцеві пощастило залишитися в живих.

Демобілізувавшись, мікелотті повернувся в турин, щоб знову зайнятися улюбленою справою, і влаштувався в кузовну майстерню, що належить серафіно аллемано, в якій пропрацював до 1949 року. Саме тоді джованні вирішив, що досвіду у нього вже достатньо і пора відкривати власну справу. Нове підприємство, що отримало назву studio technico e carrozzeria g. Michelotti, розташовувалося на вулиці корсо франка в будинку № 28.

1200 авто і… Кавомолка

Успіх прийшов відразу. Деякі історики стверджують, що першим клієнтом мікелотті став альфредо віньяле з carrozzeria vignale, потім джованні створив двомісне купе для моретті, а в 1953 році до його послуг вдався луїджі сегре, який керував ghia carrozerria. Необхідно відзначити, що тоді studio michelotti розробляла тільки проекти, не маючи власного виробництва.

Вже на наступний рік на туринському салоні був представлений цілий ряд нових розробок, включаючи seata-fiat 8v і fiat 1100 tv. Роком пізніше з’явилися fiat 8v demon rouge, lancia aurelia gt raggio azzurro та інші моделі.

Як відомо, 50-ті і 60-ті роки минулого століття були часом бурхливого розвитку європейського автомобілебудування. Часто забезпечені замовники не задовольнялися серійними машинами, бажаючи мати щось ексклюзивне. У такій ситуації становище незалежного стиліста мало масу плюсів. Але був і вельми істотний мінус-широка публіка не знала імені автора проекту, на першому місці завжди стояла марка автомобіля. Мікелотті знали лише в колі фахівців, хоча він розробив сотні авто для fiat, ferrari, lancia, maseratti, matra, bmw, renault, triumph, volvo та інших іменитих брендів.

Наприклад, за його проектом знаменита carrozzeria vignale створила унікальний ferrari 340 mexico – автомобіль, що призначався для участі в мексиканській дорожній гонці carrera panamericana 1952 року. Інший не менш цікавий біографічний факт: протягом 1960-х наш герой тісно співпрацював з голландською фірмою daf. Сьогодні ця марка славиться своїми вантажівками, а тоді випускала і легкові автомобілі. З легкої руки італійського маестро світло побачили daf 30, daf 31, daf 44…

У 1967 році мікелотті відкрив невелике виробництво в містечку орбассано, що неподалік від турина. Там будували повнорозмірні моделі і прототипи спроектованих ним автомобілів. Робота була справжньою пристрастю мікелотті – він частенько за північ засиджувався в своєму кабінеті, намагаючись знайти ту саму родзинку, яка зробить його проект особливим. Зрозуміло, що, поки шеф не пішов, співробітникам теж доводилося залишатися на своїх місцях. Якщо вірити мемуарам, відвернути мічо (так вони називали шефа) від роботи могли тільки матчі туринського футбольного клубу. І тут вже пристрасті розгоралися не на жарт!

Мікелотті завжди вмів справити вигідне враження на своїх замовників: елегантний і ввічливий, в бездоганно білій сорочці з краваткою і дорогому костюмі, він завжди уважно вислуховував, чого хоче клієнт. Інший раз відправляв його “спробувати чудову каву в найближчій кав’ярні”, а коли той повертався, демонстрував готовий олівцевий начерк майбутнього автомобіля. Іноді ділові зустрічі проходили в ресторані, і дизайнер, зрозумівши, чого від нього хочуть, прямо за столом, на серветці, робив перші начерки. За добу він міг спроектувати машину цілком. Розробляючи авто за індивідуальними замовленнями, стиліст міг дати волю фантазії-зрозуміло, з оглядкою на існуючі технології та побажання клієнта. Такий підхід дозволяв не думати про обмеження, які зазвичай накладаються на продукт масовим виробництвом, і зосередитися на самій машині.

В якомусь сенсі мікелотті пощастило. Пік його творчості припав на період, який деякі історики називають «золотим століттям кароцціері» – невеликих незалежних дизайн-ательє. Крім іншого він був одним з перших європейських стилістів, які почали працювати з японськими автобудівниками. І хоча будь-яка автомобільна компанія вважала б за честь мати його в штаті своїх співробітників, на всі отримані пропозиції джованні незмінно відповідав відмовою. Не виключенням стало і запрошення очолити відділ дизайну американської general motors. Свою позицію він тоді пояснив вельми образно: «дизайнер робить скакового коня, а після засідання дирекції з нього виходить верблюд!”

Підвищений інтерес майстер виявляв до створення компактних машин, яскравим прикладом тут може послужити концепт-кар cvt 58. Його відмінною рисою став невеликий коефіцієнт аеродинамічного опору, рівний 0,28 – – навіть сьогодні такий показник вважається непоганим. При цьому в одному зі своїх інтерв’ю, відповідаючи на питання ” чи розробляли ви що-небудь, крім автомобілів?”, дизайнер зізнався, що відразу після закінчення війни зробив проект … Кавомолки.

Останнім дітищем невтомного майстра став reliant scimitar ssi. Правда, прем’єри свого творіння автор так і не дочекався, він пішов з життя 23 січня 1980 року, не доживши і до 60 років. Після смерті мікелотті підприємство перейшло до його сина едуардо, який в 1981-му заснував асоціацію l’associazione registro storico michelotti, членом якої міг стати будь-який власник автомобіля, спроектованого його батьком. Мета-збереження пам’яті та спадщини, а також проведення культурних заходів, пов’язаних з ім’ям джованні мікелотті.

Фахівці стверджують, що стиль мікелотті “стоїть над часом”: багато його роботи навіть сьогодні не виглядають застарілими, а сам дизайнер залишається однією з найбільш важливих особистостей в історії італійського автодизайну. На знак поваги до професійних досягнень джованні мікелотті його ім’я в 2009 році було увічнено в залі автомобільної слави.